Мітка: papo and yo

Papo & Yo: Про монстрів та автентичність

 / 20 квітня 2013 /  ,
Papo & Yo: Про монстрів та автентичність

Почну з того, що вперше зіткнулась з цією грою під час перекладу однієї цікавої статті у грудні. Проте на цьому ознайомлення з грою і закінчилось, адже на той час вона була PS3-ексклюзивом. І ось на днях, 18 квітня, гра з'явилась на Steam, чим знову про себе нагадала. Подивившись трейлери на сторінці, я зрозуміла, що у пам'яті була зовсім не та гра, — не така яскрава, не з такою чудовою музикою, і не така… весела. Якось не з такими приправами собі уявляєш зображення складних і болючих відносин між дитиною та батьком-алкоголіком. А може справа в тому, що подібні питання раніше не були центральними в іграх, а їхніми оповідачами не були діти. Так, не раз у грі головний герой прикладався до чарки, другої багатоградусних напоїв, перетравлюючи свої старі образи та трагічне минуле, або ж у стані оп'яніння, люті доходив до насильницьких дій. І все це було частиною складного образу, медіумом для співпереживання героєві.

Але що буде, якщо стати на місце жертви, безпорадної дитини, для якої не так просто знайти виправдання батьковій агресії та пристрасті до пляшки? Papo & Yo є якраз тією грою, яка повертає стіл та міняє головних персонажів місцями. Далі про гру →