Мітка: перформанс

Як перформанс породив покоління гравців

 / 1 квітня 2013 /  ,
Як перформанс породив покоління гравців

Проблема з котрою стикаюсь у колективі науковців, це те, що відеогра сприймається надто відірвано від решти мистецтва, є малозрозумілою, далекою, чужою. До неї просто не бачать підходу, не знають як вона розкладається для аналізу подібно картині, що є найближчим до неї видом мистецтва, адже кожен новий напрям, так чи інакше, має ідейні або технологічні зв'язки з попередніми напрямами. Людині завжди спокійніше якщо вона може ув'язати невідоме нове зі знайомим старим. Стаття нижче, є дооформленою доповіддю, що була написана мною для минулої конференції у київському Інституті проблем сучасного мистецтва, котра проходила 29-30 березня цього року. Знайти найближчих попередників відеоігор і таким чином вписати нове мистецтво у струнку ланку історичного розвитку творчості — вірний шлях до легітимізації ігор у очах консервативної спільноти. Самим же ґеймерам можливо буде цікава еволюція ідей та неочікувані паралелі з іграми, що розкидані протягом 20 століття. Вважайте, це моя маленька передмова, аби пояснити чому там стільки фрік картинок і багато тексту. Продовження →