Fez: Мегадобро

Fez: Мегадобро

 / 3 травня 2013 /  ,

Ще коли додивляєшся до кінця Indie Game: The Movie стає сумно за Філа Фіша, якому, на відміну від МакМіллена (Super Meat Boy) та Блоу (Braid), так і не вдається випустити свою гру.

Fez була анонсована її розробником та власником інді компанії Polytron Corporation — Філом Фішем (Phil Fish) — ще у 2007 році. Рік потому вона отримала нагороду на Independent Games Festival та ще купу різних похвал. Планувалось випустити гру на початку 2010, але з причин, відображених у вищезгаданому фільмі, реліз відклався. Нарешті аж у 2012, п'ять років після першої згадки, гру запустили на Xbox 360, але і там не обійшлося без багів та проблем з сертифікацією…

Тим не менше, гра дуже відома та розхвалена, тому, коли вона нарешті вийшла на PC, мені кортіло в неї пограти та зрозуміти, чому ж так люблять Fez?

2D-персонаж в 3D-світі

У грі ви граєте за Гомеза, якому судилось отримати тривимірну червону феску від загадкового Гексаедра, що у свою чергу дає можливість головному герою вперше відчути на собі тривимірний світ.

Головна задача гри доволі проста — зібрати 32 кубики, які врятують світ від його розпаду. У грі їх набагато більше, ніж треба, тому її можна пройти досить швидко. Вистачить години три. Та, якщо ви хочете позбирати усі можливі кубики, артефакти, карти скарбів та розв'язати усі загадки, гра затягне вас надовго.

Геймплей побудований на крутінні-вертінні площин, їх накладанні одну на одну та пересуванню за принципом платформних ігор. По суті, крім стрибка, розвертання блоків та лазіння по ліанах, у Гомеза немає ніяких особливих здібностей. Тим не менше у грі немало моментів, де треба добряче подумати як це все так покрутити, щоб пройти далі.

Image: http://i.imgur.com/RESbVyc.jpg

Fez не був би собою, якби не його чудово продумані та промальовані світи. А їх тут, як на диво, дуже багато. Їх було так багато, і вони були такі заплутанні у своїй розгалуженості, що розробникам довелось зробити мапу, яка сама по собі виглядає дуже винахідливо та ідеально вписується у принцип гри.

Кожна місцевість — це свого роду сукупність блоків, яку можна крутити вліво-вправо, щоб добратись до дверей, які ведуть у інші локації і так далі. Усі вони поділені на групи, які у свою чергу мають свою специфічну тематику: з чудовим сонячним морським пейзажем та класичним червоно-білим смугастим маяком; похмурий, дещо готичний (я про архітектуру), з вічним дощем, громом та блискавкою; лісовий, з високими деревами та густим листям, через яке проблискує сонячне проміння; навіть зелена каналізація з поганим освітленням, яка нагадує старі ігри на Game Boy, і ще багато різних світів. І всюди свій музичний супровід, який вдало приглушується, якщо Гомез стоїть позаду чогось.

Своєю атмосферністю Fez нагадує ще одну хорошу мінімалістичну шведську інді-гру — Knytt Stories.

Image: http://i.imgur.com/XClNseW.jpg

Напрочуд добрий світ

Впродовж усієї гри не покидає відчуття її надзвичайної доброти та розслабленості. Навіть у моменти, коли знизу екрану на вас лізе розпечена лава, а вам треба за класичним сценарієм хутко пересуватись догори, ви не відчуєте роздратування чи неймовірної напруженості, ніби цей ігровий світ вас ненавидить та хоче розчавити. Можливо, це тому, що ви завжди можете опинитись у більш привабливій для вас місцевості або просто, тому що ніщо і ніхто у світі Fez не бажає вашої смерті, як це буває у інших іграх. Серйозно, вже при першому знайомстві з новою локацією, мені ввижалось, що якась таки тварина повинна на мене напасти, а я маю якось від неї ухилитись. Але такого тут просто немає. Більше того, Гомез ще й плавати вміє! Помирати він теж вміє, просто це не приносить стільки розчарування, скільки у решті ігор, де ваша основна задача — не бути вбитим.

Ніяких філософських, соціальних, моральних навантажень чи скаженого биття серця від купи переможених ворогів або вбитого боса. Лише веселий платформінг та місцями хитрючі загадки.

RTRTLTRTRTLTLTLT

У грі багато загадок з різноманітною комбінацією клавіш. Багато. Вони пов'язані зі своєю внутрішньою системою чисел, алфавітом та «Тетрісом». Тут буквально можна відчути себе криптографом як це було у старих 8-бітних іграх, де були свої таємні коди та призи за них. У грі локації, де є секрети, позначені знаком питання, і ви можете у будь-який момент почати їх розгадувати. Це можуть бути як прості загадки з пересовуванням блоків, так і більш складні з розшифруванням кодів. Є також кімнати з QR-кодами та Tetromino-кодом (складається з класичних блоків з «Тетріса»).

Так, дуже багато головоломок. Але вони лише умовні, можете і не проходити усі, якщо не хочеться ламати голову. Просто пострибати рівнями без загадок буде достатньо, щоб було цікаво та весело.

Image: http://i.imgur.com/iqVrvRV.jpg

Висновок

Чи грати у цю гру? — Так. Якщо вам хочеться просто весело пограти у гру та отримати добрі враження, не марячи ворогами за кутком та не закидуючи їх гранатами у писок, а також пострибати чудовими локаціями та розв'язати не одну загадку.

Have fun!

Щоб залишити коментар, зареєструйтесь чи увійдіть на сайт.
Якщо ви вважаєте цей матеріал крисним або ж він вам сподобався, залишіть будь ласка свій коментар. Нам важливо знати вашу думку!