Kane & Lynch 2: Dog Days — рецензія

Kane & Lynch 2: Dog Days — рецензія

 / 3 січня 2011 /  ,

Kane & Lynch 2: Dog Days — шутер від третьої особи, розроблений IO Interactive, студією, яка подарувала світу серію ігор Hitman (і згідно чуткам розробляє сіквел). Гра є продовженням успішної Kane & Lynch: Dead Men і, хоча по геймплею та сюжету до оригіналу вона трошки не дотягує, тим не менше Dog Days виконана на дуже високому рівні і варта того, щоб пройти її хоча б один раз.

Dog Days вийшла у серпні 2010го і відразу ж отримала на свою адресу масу негативних відгуків. Наприклад, журнал Eurogamer поставив грі 4 бали із 10, а Edge — 6. Особисто мене негативна критика довго відштовхувала від проходження гри, але в результаті все виявилось не так погано як писали в інтернеті.

Незвичний візуальний стиль гри — це перше, що кидається в очі і основне, за що критики зненавиділи чи полюбили цю гру. Ви спостерігаєте події гри через об'єктив дешевої цифрової камери, на яку головних персонажів знімає невидимий оператор. Камера постійно тремтить, на її лінзу потрапляють краплі крові та дощу, різкі рухи спричиняють mpeg-артефакти, яскраве світло розмивається вертикальними стрічками і відсвічує фіолетовим — всі ці ефекти ретельно продумані, виглядають несподівано привабливо і створюють атмосферу причетності до подій та ексклюзивності побаченого. Багато хто стверджує, що ефект низькоякісного відео настільки вдалий, що від нього болить голова, але за моїм досвідом, до нього звикаєш за декілька хвилин гри, а тремтіння камери, на яке всі так скаржаться, як виявилось після проходження мною гри, можна взагалі відключити.

Скрізь ефекти дешевої китайської камери ми переслідуєм персонажів сірими, брудними і похмурими закутками індустріального Шанхаю. Безликі спальні райони, холодні підвали, брудні цехи, душні магазинчики, наповнені яскравим неоновим світлом вулиці в поєднанні із вищезгаданими ефектами зйомки на найдешевшу в світі камеру створюють неймовірно реалістичну і поглинаючу атмосферу, яку рідко зустрінеш в іграх.

Сюжет гри також зазнав жорсткої критики. Колишній найманий вбивця Кейн приїжджає в Шанхай, де Лінч, психічно неврівноважений колишній продавець зброї, почав нове життя із китаянкою на ім'я Сю. Разом Кейн і Лінч збираються провернути операцію по вивезенню зброї в Африку, яка би дала їм обом достатньо грошей, щоб зав'язати із злочинним життям і можливість Кейну допомогти дочці, яка після подій попередньої гри залишилась без матері. Але ще до того як їм вдається узгодити цю справу з британською мафією, у перестрілці психопат Лінч випадково вбиває дочку корумпованого китайського політика, під владою якого знаходиться шанхайска мафія, поліція і армія, які об'єднуються силами проти двох головних героїв і протягом всієї гри так і не можуть вбити цих двох американських бандитів. В двох словах: основна сюжетна лінія гри не дуже правдоподібна. Кейн і Лінч власноручно перемагають китайську армію, не кажучи вже про мафію і поліцію, але на те вони і герої бойовика. Тим більше, що сюжет гри не настільки плаский. Кейн і Лінч — яскраві персонажі, кожен із своїм характером і цілями, заради яких вони готові зрадити один одного. Лінч (яким ми керуємо більшість гри) говорить сам з собою і впадає в приступи люті, в той час як Кейн намагається його заспокоїти, бо той потрібен йому, щоб вибратись із напруженої ситуації і по можливості завершити угоду з мафією. Відношення між персонажами виражені у містких закадрових діалогах і чудово прикрашають сюжет і атмосферу гри.

Звук у грі також на висоті. Тут немає пафосних саундтреків, звичних для бойовиків. Шум міста підкріплений якісним і густим ембіентом (створеним німецькою композиторкою на псевдонім Mona Mur) та місцевим попсовим радіо. Все це робить свій вклад у ту ж атмосферу гри і змушує відчути себе чужинцем у незнайомому місті, яке живе своїм життям.

Основним елементом перестрілок, на яких побудована Dog Days є покращена система укриттів із попередньої гри. Деякі укриття можна знищувати, як і більшість об'єктів оточуючого середовища. А деякі укриття є не дуже надійними і не гарантують, що у вас не влучать. У грі немає гранат, зате можна вбити кілька ворогів одночасно запустивши в них, і згодом підстріливши, вогнегасник чи каністру з легкозаймистою рідиною. Вороги достатньо розумні, щоб сховатись за інше укриття, якщо ви підстрілили їх за одним і обійти вас ззаду. Якщо вас підстрілили, ви не помираєте відразу, а падаєте на землю з можливістю відстрілюючись відповзти за найближче прикриття і там встати. На відміну від попередньої гри, тут немає необхідності, щоб вам допомагав встати напарник.

В підсумок хочеться сказати, що на мою думку гра є значно кращою чим її середня оцінка на більшості ігрових порталів. Шокуючий візуальний стиль, добротне звукове оформлення, захоплюючий, в міру дірявий сюжет, цікавий, хоч і монотонний місцями геймплей дають мені всі причини оцінити цю гру в девять із десяти балів. Будемо сподіватись що видавець гри, Eidos Interactive, дотримається свого слова і ще повернеться до цієї серії.

Щоб залишити коментар, зареєструйтесь чи увійдіть на сайт.
Якщо ви вважаєте цей матеріал крисним або ж він вам сподобався, залишіть будь ласка свій коментар. Нам важливо знати вашу думку!